О 12 годині дня на медіа-трибуні поряд зі мною почався якийсь броунівський рух. Зліва направо бігали швейцарські журналісти, волонтери і ще якісь люди. У одного колеги, який сидів ще трохи ближче до верху трибун, які накриті величезним куполом, що створює ефект бані, згорів ноутбук. При чому, він прям фізично почав диміти, і його почали поливати водою з кулера. В цей момент в трансляції показали загальний план стадіона, і титр “12:00, +34, вітер 7 метрів на секунду”. Так ось – це неправда, бо вітру не було взагалі, а на трибунах за рахунок парникового ефекту від накриття температура була трохи вище 42 градусів по цельсію, або 107 по фаренгейту, бо це число просто звучить страшніше.
“Я тренуюсь у Флориді, але я не звикла до такої погоди”, – сказала вчора американка Ніа Алі. “Мало хто був готовий до таких умов, тому я з момента вихода з готелю і до стадіону постійно в жилеті з льодом, з холодним рушником і холодною водою”, – додавала сьогодні Діна Ашер-Сміт, яка бігла якраз близько 12 ранку. Жасмін Камачо-Квін з Пуерто-Рико, вчора говорила, що просто не може себе змусити їсти у таку спеку, тому їй важко підходити до вечірніх забігів на 100% готовою. І це все не могло не повпливати на рішення організаторів, і вони таки змилувалися, та перенесли забіги у жінок на 5000 метрів з 11 ранку на 19 вечера сьогоднішнього дня. Якщо 200 метрів, чи 100 з бар’єрами – це ще окей, то 5000 метрів при +40 могли закінчитися дуже неприємно.
До речі, одним з небагатьох, хто не бідкався через спеку був Мондо Дюплантіс! Сьогодні після вдалої кваліфікації, він у мікст-зоні сказав, що “Спека це завжди погано, рано вранці тілу потрібно розігрів, тому це навіть йде на користь ранковим стартам, тому я витратив значно менше енергії, ніж планував”. І дійсно для нього кваліфікація була спокійною розминкою, і фінал закрився на висоті 5.75. На жаль не вдалося до цієї висоти дістатися українському дебютанту Владу Малихіну. Спортмен, який представляє Волинь, на розминці стрибав 5.70, але уже в змаганнях лише з другої спроби взяв стартову висоту і зупинився на 5.55.
Також в ранковій сесії закінчився Чемпіонат Світу для українських спеціалісток довгого спринту. І Ольга Ляхова і Наталія Кроль пробігли значно гірше своїх сезонних результатів, та закінчили змагання дуже далеко від кваліфікації до півфіналів на 800 метрів.
Окрім спеки, ранкова сесія запам’яталася кваліфікацією у чоловічих стрибках у довжину. Ямаєць Уейн Піннок з першої ж спроби полетів на 8.54 і встановив найкращий результат сезону у світі. “Я просто стрибнув, як на тренуванні. Мій тренер сказав мені виконати норматив з першої спроби, тому я вийшов і виконав його з першої спроби. Я й сам здивований, що полетів настільки далеко”, сказав Піннок після змагань. Величезні проблеми були в секторі у Олімпійського Чемпіона та першого номера світового рейтингу, грека Мільтайдіса Тентоглу. У першій спробі він зробив мікроскопічний заступ, а у другій не доступив до планки 30 см, у і підсумку перед останнім стрибком був поза топ-12. Але все таки йому вдалося позбиратися, та виконати норматив у останньому стрибку – 8.25 і він буде стрибати за свою першу золоту медаль Чемпіонатів Світу.
У вечірній сесії для українських вболівальників найцікавішим був сектор для потрійного стрибка, де кваліфікацію проходили Марія Сіней та Марина Бех-Романчук, і якщо дебютантка Чемпіонатів Світу Сіней не змогла повторити свій найкращий стрибок року, і залишилася далеко за фіналом, то Марина спокійно, з першої спроби полетіла на робочі 14.55 і пішла переодягатися та готуватися до п’ятничного фіналу.
“Останні чотири дні я не читала інтернет, не заходила в соцмережі, не спілкувалася з зовнішнім світом і настільки була відірвана від світу, що у мене навіть рідні і близькі запитувати, чи все зі мною окей”, сказала Марина мені у мікст-зоні та одразу побігла відпочивати. Зазвичай українка з пресою розмовляє досить довго, але сьогодні попросила відпустити її як можна швидше, щоб краще відпочити і не проводити зайвий час сьогодні на стадіоні. Дійсно на фінал налаштовується уже. Фінал закрився на показнику 14.13, і в принципі всі фаворитки спокійно відібралися.
Також сьогодні билися за фінал дві українки у секторі для метання молота, правда одна з них, Ганна Скидан уже досить давно представляє Азербайджан, хоч і живе та тренується в Україні. Ганна виграла свою підгруппу з феноменальною спробою на 77.10, що стало рекордом Азербайджану, і було б рекордом України. Ірина Климець вийшла у сектор годиною пізніше, але її старт вдалим назвати не можна навіть при найбільшому бажанні. Лише 66.87 і підсумкову 31 місце, явно не те, на що Ірина розраховувала. Але не тільки для українки кваліфікація стала фінальною крапкою у Будапешті, тому що кваліфікацію не подалали легендарна Аніта Влодарчик і лідерка сезону та чинна чемпіонка світу, американка Брук Андерсон.
Якщо закінчувати з кваліфікаціями, то також відбулися забіги у стіпльчезі, в яких приймала участь Наталія Стребкова, але вона з травмованим ахілом пробігла з дуже поганим для себе результатом, і стала останньою у забігу. Зате кумедними були півфінали на 5000 метрів у жінок. З кожного забігу до фіналу виходить по 8 спортсменок, і як же дивно було спостерігати, за тим, як Хассан та Кіп’єгон билися за перемогу у другому півфіналі, до останніх метрів, з фотофінішем і різницею у 0.02 секунди. Для чого? Не ясно. Але однозначно, Сіффан Хассан хотіла прийти до фінішу швидше суперниці хоч десь.
А далі – до фіналів. Першими з усіх стартували дівчата у стрибках з жердиною. Але як це часот буває у цій дисципліні – першими стартували і майже останніми закінчили. При чому старт змагань у секторі був досить швидким, і до висоти 4.75 дісталися лише 8 спортсменок, далі припинила змагання триразова срібна призерка Чемпіонатів Світу Сенді Морріс та сенсаційна венесуелка Пейнадо, на висоті 4.80 ще дві атлетки, і нарешті на 4.85 зупинилися дві єропейки – Тіна Шутей та Вільма Мурту, за кількістю спроб бронзовою стала фінка. А далі було шоу!
З першої ж спроби австралійка Ніна Кеннеді бере 4.85 і встановлює новий рекорд Австралії, але 2 хвилини по тому те ж саме робить Кеті Мун, і битва переходить на висоту 4.90. Перші дві спроби у обох на цій висоті стали невдалими, але на третій спробі, спочатку Кеннеді, а потім знову Мун беруть 4.90, встановлюючи найкраще досягнення сезону у світі! На 4.95 сил уже не вистачило нікому, і вперше в історії Чемпіонатів Світу та Олімпійських Ігор у жіночих стрибах з жердиною були розіграні дві золоті медалі!
Поки стрибали дівчата на старт вийшли фіналісти забігу на 1500 метрів у чоловіків, і тут як у і жінок питань щодо фаворита не було. Якоб Інгебрігтсен дуже добре пам’ятав минулорічний фінал, де він поступився британцю Джейку Вітману, на якого не ставив навіть його рідний батько. Норвежець весь рік готувався до півторашки у Будапешті, і те що він показував у цьому сезону натякало, що шансів у Кіпсанга, Нугусу чи і будь-кого дуже мало, і на самому старті Інгебрігтсен одразу взявся до роботи, з перших же метрів шалений темп, як на етапі Діамантової Ліги у Польщі, Кіпсанг та інші пробували триматися в одному ритмі, але давалося їм це важко. Але на відмітці 1200 метрів по зовнішньому радіусу ривок видав британець Джош Керр, який в принципі непогано цього року виступав, але його результати були досить далеко від топ десятки у світі, і здавалося що він побіг надто рано, і втриматися 400 метрів він не зможе. 300 метрів до фінішу – Керр перший, 200 метрів Керр перший, фінішна пряма і у Якоба закінчуються сили… Історія циклічна, Джош Керр з Великобританії виграє золото у бігу на 1500 метрів, Якоб Інгебрігтсен знову без перемоги на його коронній дистанції, але єдине що його могло втішити – це бронза його напарника по збірній, Нарве Нордоса, який чудово фінішував і приніс Норвегії другу медаль дня.
Фінал на 400 метрів у жінок закінчився досить прогнозовано, хоча на першій частині дистанції нідерландка Лієке Клавер дала такий темп, що здавалося може взагалі виграти, але останні 100 метрів розставили все на свої місця та й палльного у Лієке не вистачило. Маріледі Пауліно перекувала своє срібло Орегону 2022 у золото Будпешту з особистим і національним рекордом Домініканської Республіки – 48.76, Наталія Качмарек з Польщі чудово набігла на фініш і здобула срібло, перша медаль в історії для польської 400-метрівки, а третьою, як і рік тому в Юджині стала Сада Вільямс з Барбадосу.
Цей день мав бути норвезьким з самого початку, і кількість прапорів та уваги до норвезьких вболівальників натякала на те, що всі чекають два золота. Але станом на 21:55 за місцевим часом, золота у вікінгів не було і на арену виходив Карстен Варгольм, який просто мав повернути корону Чемпіона Світу собі, після того як він травмувався і Орегоні рік тому. І що найважливіше навкого Карстена були люди, яким потрібно було доводити його домінацію. Алісон дос Сантос, який став чемпіоном минулого року, та Рей Бенджамін, що двічі за останні 4 роки був срібним на 400 з бар’єрами. Але сенсації на цей раз не сталося, тому що коли Карстен готовий, то він не підпускає до себе нікого, і єдиний цікавий момент у цьому фіналі – це боротьба за срібло, яку досить несподівано виграв з Віргінських Островів, Кайрон Макмастер. Рей Бенджамін до своїх двох срібних нагород, додав ще бронзу Будапешта.
Допис буде доповнюватися коментарями спортсменів з мікст-зони
Віталій Волочай, спеціально для Sporthub.Media, Будапешт 2023
You must be logged in to post a comment Login