Такий цілком банальний та заношений журналістами штамп насправді немає нічого спільного з реальністю у більшості видів спорту, проте чудово працює у гірськолижному.
Якщо більшість спортсменів, що стартували в суботу та неділю на Face de Bellevarde не мали можливості краще познайомитись зі схилом, то Клеману Ноелю це взагалі не було потрібним. Адже він тут народився, виріс, уперше став на лижі, уперше впав, уперше розігрався і вперше виступив на змаганнях. Саме величезний Bellevarde щоранку закривав від сонця йому дорогу до школи, кидаючи тінь на весь Валь д’Ізер. Він знає тут кожен вигин, кожну зміну рельєфу, і, якби не бачив власними очима наскільки ідеально французи підготували трасу на перший спеціальний слалом сезону, то сказав би, що й кожен камінчик.
А слаломна прем’єра цьогорічного сезону видалась на славу! Більше 5 тисяч уболівальників, які несамовито підтримували своїх співвітчизників впродовж усього дня не затихали, і вони отримали-таки можливість заспівати Марсельєзу наприкінці. Це було неймовірно!
Клеман Ноель виграв першу спробу, другим став молодий італієць Алекс Вінатцер, який програв лідеру лише 0,12 секунди. Закривав трійку лідерів чинний чемпіон світу Себастьян Фосс-Солеваг з Норвегії. І якщо ця трійка не була сенсацією, то 39-е місце одного з основних фаворитів й улюбленців публіки, Алексіса Пінтуро, виявилося великим шоком для всіх. Алексіс кілька разів невдало помилився і після фінішу одразу зрозумів, що другої спроби в нього сьогодні не буде.
А взагалі ранкова спроба все ж таки подарувала кілька цікавих моментів. Щирим здивуванням були бельгійці, до того ж усі відразу. Спочатку – неймовірний Армон Маршан, який першу спробу закінчив 16-им, а в підсумку взагалі піднявся в топ-7. А згодом й цілий сектор вболівальників з бельгійськими прапорами, банерами та дзвіночками. Це явище милувало око, бо ж направду немає нічого дивного в групах вболівальників з Італії, Швейцарії чи Словаччини, а от побачити бельгійців на Кубку Світу з гірськолижного спорту було чимось новеньким! Чим ми без сумніву раді!
Також просто неможливо не зазначити фантастичний і майже історичний результат іспанського слаломіста Хоакіма Саларіча. 27-річний слаломіст ніколи за свою кар’єру не потрапляв до другої спроби, а його найкращим результатом було 47-е місце на етапі в Краньській Горі. Проте сьогодні могутній іспанець перевершив себе. Будучи далеким стартовим номером, він повністю скористався снігом, що танув і створював додаткову швидкість, й вийшов на другу спробу. А там зміг не просто втримати свою позицію, а й піднятися одразу на 13 щаблів догори. Підсумкове 15 місце – це вельми хороший результат, і сам Хоакім довго не міг цьому повірити, фотографуючись на фоні фінішних воріт.
Вже після церемонії нагородження Інні Волочай вдалось поспілкуватися з Хоакімом про найкращий день в його кар’єрі.
“Це надзвичайно складний схил, але якщо чесно по телевізору він страшніше. Я дуже розумно підійшов до його проходження, і ось я тут! Ми багато років з командою йшли до цього результату, і тепер дуже важливо його закріпити в наступних стартах.На наступному тижні я буду змагатися на Кубку Європи, і потім, звичайно, у Мадонна ді Кампільйо“
Після обіду під акомпанемент палючого альпійського сонця на схилі Face de Bellevarde розгорнулась справжня драма. І якщо для КлеменаНоеля все було неймовірно просто і він спокійно доїхав до підсумкового першого місця, то за його спиною, а точніше перед ним, на дистанції коїлись справжні спортивні трагедії.
Сандро Сімонет зі збірної Швейцарії сходить на середині дистанції. Його земляк Танге Неф не зміг вписатися в другі ж ворота після старту й це попри те, що саме їхній тренер виставляв трасу для другого проїзду. Дуже досвідчений Ману Феллер, який в суботу був на подіумі, також помиляється і сходить з дистанції.
Вікінг Себастьян Фосс-Солеваг робить дуже серйозну помилку на старті, завалюється на п’яти і фактично втрачає рівновагу, але все-таки доїжджає, щоправда без шансу потрапити на подіум.
Ну і нарешті найдраматичніша розв’язка слалому. Алекс Вінатцер з Італії виходить на старт, програючи всього лише 0,12 секунди Ноелю і маючи майже пів секунди переваги над тимчасовим лідером Крістофером Якобсеном. Ось юний італієць несеться до заслуженого подіуму, а, можливо, і перемоги. Але завжди є одно “але”.
“Я і сам досі не знаю що саме сталось”, – сказав нам після фінішу Алекс Вінатцер. – “У мене була прекрасна швидкість, я сьогодні був у фантастичній формі, але не вистачило буквально секунди концентрації”. Алекс зачіпляє палку передостанніх воріт, та влітає в фінішну арену ногами вперед. На жаль, повз останні ворота… Дискваліфікація та 0 балів в загальний залік!
А далі було свято – таке автентичне французьке свято. З Марсельєзою, шампанським та піснями. Клеман Ноель зробив людей щасливими, і ще довго після кінця змагань десь у містечку було чути CLE-E-E-E-MANT Noel, на мотив легендарної пісні “Highway to hell”. І люди це свято заслужили, бо після срібла Пінтуро в суботу, їм потрібна була саме перемога. І місцевий хлопець її приніс.
Щасливим цей день став також для шведа Крістофера Якобсена, який спокійно пройшлов обидві спроби, та вперше в кар’єрі піднявся на другу сходинку на етапі Кубку Світу. Замкнув трійку призерів Філіп Зубчіч, і якщо вчора він був темним, як хмара після провалу у другій спробі, то сьогодні і він і вся хорватська збірна сяяли як різдвяна ялинка!
Перша частина етапу в Валь д’Ізер закінчується саме так, як і планували органзатори. Вони змогли реалізувати квитки, і скажу я вам публіки було достатньо. Вільних місць на VIP-терасі, куди вхід коштує 60 євро на день чи на простій трибуні по 25 євро – не було. В суботу Пінтуро був другим, в неділю Ноель переміг. Ідеальний вік-енд для фанатів гірськолижного спорту з Франції.
Вже через 4 дні сюди зїдуться найшвидші спортсменки світу, щоб на наступних вихідних позмагатися у супергіганті на спуску. Таких надій на медалі, як у чоловіків жіноча збірна заичайно немає, але хто його знає як воно буде. Вдома ж, і гори допомагають.
Віталій Волочай та Інна Волочай, спеціально для Sporthub.Media, з Валь д’Ізер, Франція