Мікейла Шифрін. 100 перемог на Кубкаx Світу. Інтерв’ю

23 лютого 2025 року у Сестрієре американська гірськолижниця Мікейла Шифрін увійшла в історію спорту назавжди та стала першою лижницею в історії, якій вдалось здобути 100 перемог на етапах Кубка Світу з гірськолижного спорту.

У Інни Волочай була можливість поспілкуватися з однією з найкращих спортсменок сучасності після фініша у мікс-зоні в Сестрієре.

Мікаело, вітаємо! Ми бачили Ваші сльози вчора і Ваші сльози сьогодні – дуже різні. Як би Ви підсумували свої відчуття після цієї неймовірної перемоги?

Мікаела: Так, я почуваюся трохи приголомшеною. Це… Це трохи… Це останнє, чого я очікувала, що могло статися сьогодні, цими вихідними чи навіть цього сезону. Це було таким викликом – просто боротися, щоб повернутися на сніг і вийти знову у стартові ворота, а також налаштуватися на перегони все ще посеред процесу відновлення. У цьому багато чого для осмислення. Тож сьогодні був прекрасний день після дійсно складних місяців.

Як Ви змогли переналаштувались після нелегкого вчорашнього дня [у гігантському слаломі в суботу Шиффрін вперше з жовтня 2012 року не кваліфікувалась у другу спробу]

Мікаела: Так, після першого заїзду вчора я пішла на тренування, і це дуже допомогло – просто відчути повороти і темп, і отримати правильне відчуття в м’язах. Слалом все ще відчувається для мене більш природним, але також, враховуючи мій ментальний стан, дуже важко запам’ятовувати траси, і іноді я відчуваю, ніби в моїй голові туман, але ситуація покращується. Тож сьогодні було так: якщо я зосереджуся на правильних речах, на своїх поворотах і просто робитиму один поворот за іншим, тоді подивимося. І, можливо, станеться щось хороше. І це сталося, за що я дуже вдячна.

Перемога номер 100. Що для Вас означає це число, особливо після всіх труднощів, через які Вам довелося пройти за останні місяці?

Мікаела: Так, це відчувається як щось велике, наче занадто велике, щоб навіть мріяти про це. Коли я була маленькою дівчинкою, я ніколи не мріяла, що виграю 100 гонок, я лише мріяла стати кращою гірськолижницею і краще повертати на лижах, і показувати щодня потрібну інтенсивність і правильний настрій. Насправді, я не досягла цієї мрії. Є дні, коли я приходжу і в мене неправильне ставлення. Є дні, коли я хочу піти додому, і таких днів було багато за останні кілька тижнів. Це велике число, але я думаю, воно просто… Воно представляє покоління спортсменів, цю еру лижного спорту, частиною якої я була, яка була дійсно особливою.

Яка Ваша наступна мета? Віднайти ось це хороше відчуття також у гігантському слаломі?

Мікаела: Думаю, гора, яку мені треба подолати в гігантському слаломі, досить крута, і зараз я не бачу її вершини. Це викликає багато питань у моїй голові про те, чого я можу досягти в цій дисципліні. А інші жінки, інші спортсменки, вони катаються неймовірно, і я не стану швидшою, доки не зможу прийняти біль, який супроводжує цей процес. Але я продовжуватиму намагатися.

Ви сказали, що інші дівчата показують неймовірний рівень, як би Ви прокоментували сезон Федеріки Бріньйоне на її шляху до другого глобусу, можливо, більш заслуженого [Бріньйоне напередодні зробила дубль у гігантському слаломі і закріпила своє лідерство у генеральній класифікації; свій перший великий глобус італійка отримала у сезоні 2019/2020, який був перерваний через COVID-19]

Мікаела: Спостерігати за Федерікою у цьому сезоні було дійсно надихаюче для мене. Вона показала стільки сміливості і прекрасних поворотів, і навіть коли вона хворіє, знаєте, навіть коли, можливо, не все складається так, як вона хоче, вона показує ту силу і стійкість, яку всі ми хочемо мати. І це змушує мене бажати і сподіватися, і хотіти продовжувати працювати. Коли я дивлюсь на її перформанс у гігантському слаломі, я можу уявити, наскільки це чудові відчуття. Я хочу спробувати, і можливо це не буде так швидко, але я хочу це відчути, тому я дуже вдячна їй за її виступи цього сезону, тому що навіть на цьому етапі моєї кар’єри мене надихають всі навколо мене.

Ви знали, що готувались якісь ювілейні речі з цифрою «100»? Лижі, футболки?

Мікаела: Ну… Так, я знала, що були якісь плани навколо цього, але насправді багато таких речей прибули до мого дому, коли я поверталась із Кіллінгтона. Тож я хотіла аби це все було в моменті. Завжди є якісь особливі дрібниці, присвячені цій події, але в кінцевому підсумку я маю відкласти це все, щоб досягти мети. Тому я вдячна команді, яка мене оточує, тому що вони можуть подбати про святкові речі, а я можу зосередитися просто на катанні.

Що Паула Мольцан [яка також опинилась на подіумі] сказала Вам на фініші?

Мікаела: Вона була дивовижною протягом цих днів, цих тижнів, дуже підтримувала, і сьогодні вона казала мені так багато разів, просто: “Я вірю в тебе”. І для мене вірити в себе – це важливо. Якби я не вірила в себе, мене б тут не було. Але чути, що мої товариші по команді, мої тренери, люди навколо вірять в мене – це важливіше. Чомусь це змушує мене відчувати себе сильнішою.

І ми віримо в Вас. Дякуємо

Волочай Інна, Сестрієре, Італія