Спорт

День сьомий, срібний стрибок Марини Бех-Романчук. Будапешт 2023

Сьогодні у столиці Угорщини був певно найбільш насичений день з точки зору стартів українських атлетів. У ранковій програмі змагалися чотири українські стрибунки у висоту та Артур Фельфнер у метанні списа, а в вечірній сесії відбувався перший великий фінал для нашої легкої атлетики – жіночий потрійний стрибок з Мариною Бех-Романчук!

День розпочався з десятиборства, де українців немає, тому наша увага одразу була прикована до секторів для стрибків у висоту, тому що Україна мала одразу 4 путівки на цей Чемпіонат Світу, завдяки перемозі Ярослави Магучіх в минулому сезоні Діамантової Ліги. Дівчата вийшли на арену, і одразу почали займати собі місця, Юлія Чумаченко, як дебютантка світових першостей поближче до сектору, а Ярослава Магучіх, яка добре знала, що їй багато разів стрибати не доведеться розложила свій каремат у тіньку біля рекламних щитів, та за звичкою зайняла горизонтальне положення, відпочиваючи в очікуванні суперниць, що стрибають на 1.80 та 1.85 – висоти, які для Ярослави є не цікавими.

Юлія Чумаченко, яка вперше виступала на змаганнях такого рівня сьогодні стрибала у поясі, який допомагає їй не так сильно відчувати біль у спині, уже після змагань, вона сказала журналістам, що майже весь рік стартує з різними травмами, тому повноцінно вилікуватися так і не вдається, сьогодні вона зупинилася на висоті 1.85, та посіла загальне 23 місце. Більш несподіваним для нас усіх став виступ Юлії Левченко. Учасниця уже п’ятого за ліком Чемпіонату Світу не змогла пройти у фінал, при цьому проблеми у неї розпочалися уже на висоті 1.89, яку киянка подолала лише з третьої спроби. На 1.92 усі три стрибки виявилися не вдалими.

“Я не знаю, що пішло не так. Я зробила кілька дитячих помилок, сама зіпсувала собі стрибки. Враховуючи мої останні сезони, сьогодні я відчувала впевненість у собі, це добре що у мене з’явилося оце відчуття, але прикро, коли все добре, але є якісь помилки. Якщо чесно, то я налажала і дуже серджусь на себе за це”, – сказала Юля мені у мікст-зоні після стрибків.

Не кращим сьогоднішній ранок був для Ірини Геращенко, яка теж не взяла 1.92, але за рахунок чистих стрибків на нижчих висотах таки пройшла у фінал.

“У мене був хороший настрій у секторі, була дуже рада що стрибаю. На 1.92 перша спроба буде не вдалою, тому що я дуже хотіла стрибнути одразу, і в підсумку трішки зажалась. Я поки не бачила своїх стрибків, сподіваюсь чоловік усе записав, і я зможу віддивитися та проаналізувати помилки, для того щоб у фіналі так не помилятися”, – поділилася враженнями Ірина.

Для Ярослави цей ранок був дуже довгим з точку зору очікуванні і дуже коротким з точки зору стрибків. 1.89 з першої спроби, 1.92 також з першої – і до журналістів. У мікст-зоні Магучіх провела явно більше часу, ніж у секторі, та й мені врешті решт теж вдалося поспілкуватися з Ярославою. Це та інші інтерв’ю з Будапешту дивіться у нашому інстаграмі

Не дуже приємним цей ранок став для Артура Фельфнера. Чемпіон Світу серед молоді дебютував на дорослому Мундіалі, і абсолютно все що могло піти не так – пішло не так. Невдалий розбіг, травма ноги з молодіжного, переможного, Чемпіонату Європи, дві невдалі спроби і третя занадто коротка, щоб вийти у фінал. В сезоні у Артура абсолютною нормою були спроби на 81-83 метри, але сьогодні він зупинився лише на відмітці у 73.94. “Я навіть не знаю, що пішло не так. Сьогодні був просто не мій день, я дуже хотів метнути свою дистанції, аж занадто цього хотів, і тому зажимався, не вистачала легкості. Сил для фіналу у мене достатньо, але в технічному плані все пішло не так, тому що мав проблеми з ногою”, – підсумував свій виступ молодий атлет.

А далі була вечірня сесія. І як в випадку з Тамбері, абсолютно все, що відбувалося навколо нас цікавило не дуже сильно, тому що о 19:36 за місцевим часом на секторі для горизонтальних стрибків розпочинався фінал потрійного стрибка у жінок за участі українки Марини Бех-Романчук.

Це лише другий сезон для українки у потрійному, але вона уже минулого року у Мюнхені довела, що здатна літати дуже далеко, встановивши там свій особистий рекорд – 15.02. Тут у Будапешті змагатися потрібно було не проти європейських суперниць. Венесуела, Ямайка, Куба, Домініка і Дарина Деркач, яка нині виступає за Італію. Обидві представниці Куби у цьому сезоні стрибали далі, ніж Марина, а Юлімар Рохас – це Юлімар Рохас. Тому надії на медаль у нас звичайно були, але дуже обережні.

Але уже перший стрибок змагань перевернув все з ніг на голову. 15.00 від українки, другий найкращий стрибок в її житті, і найкращий результат сезону виводив Марину Бех-Романчук на перше місце перед першою спробою Рохас. І венесуелка на старті зламалась. Перша її спроба накладалась на старт півфіналу на 800 метрів, і вона збилась з ритму. Друга спроба – знову старт забігу, і стадіон який не вчасно починає шуміти. Юлімар розгубилася, і такою розлюченою у секторі публіка її не бачила дуже давно, вона імітувала перші два кроки знову і знову, підкликала тренера, але після першого заступу у другій та третій спробі змогла показати дуже скромні 14.33 і 14.26, що давали їй лише 8 місце. І насправді венесуельці дуже пощастило, що молода американка Кетура Орджи, яка мала також 14.33 найкращим стрибком зробила два заступи, тому що при рівності показників, рахується другий найкращий стрибок спортсменки, і Юлімар пройшла до топ-8 завдяки своїй третій спробі на 14.26!

Yulimar Rojas of Team Venezuela(Photo by Christian Petersen/Getty Images for World Athletics)

Друга половина змагань розпочиналася якраз таки зі стрибка Рохас, тому що після трьох спроб послідовність спроб перетасовується, і дівчата стрибають по черзі з 8 поточного місця по перше. Тому Юлімар стрибала першою, а Марина останньою у кожній серії. І проблеми світової рекордсменки нікуди не ділися. Заступ в 4 спробі, заступ у пятій, і перед останньою шостою вона нарешті отримала тишу на стадіоні. Не було забігів, не метали дівчата спис, вся увага була лише на сектор для потрійного.

І ось в цей момент, Рохас таки зібрала до купи всі потрібні елементи стрибка, і полетіла на скоромні для себе 15.08. Дуже близько до відмітки у 15 метрів також була ямайка Шанієка Ріккетс – 14.93, але цього було замало для медалі! Марина стрибала останньою, і вона була дійсно дуже близькою у попередніх стрибках, але на останній, шостий сил не вистачило. Заступ – і українка здобує другу у своїй кар’єрі срібну нагороду Чемпіонатів Світу з легкої атлетики. На цей раз у потрійному стрибку!

Марина Бех-Романчук, срібна призерка Чемпіонату Світу 2023 (Фото – Вікторія Ткачук / Viktoria Tkachuk Photo Agency)

“Я щаслива! Я насолоджуюся всім, що зараз відбувається – кожною хвилиною”, – сказала нам Марина у мікст-зоні після змагань. “Я дуже хотіла золоту медаль, але не для себе, не для тренера, а для всіх українців – щоб ми могли завтра послухати гімн України, але трохи не вистачило”.

Емоції Марини та її повне інтерв’ю дивіться у нашому інстаграмі, тільки обов’язково дивіться, повірте – воно того варте. Там є ще короткі коментарі від Юлімар Рохас та й взагалі дуже багато унікального контенту!

Окрім потрійного на стадіоні вчора золото здобула японка Харука Кітагучі у метанні спису, а неймовірна Шеріка Джексон виграла 200 метрів у американок Габі Томас та Шакері Річардсон, і наприкінці змагального дня вдруге чемпіоном світу став Ноа Лайлз, на його коронній 200 метровій дистанції йому дійсно не було рівних.

Noah Lyles of Team United States (Photo by Christian Petersen/Getty Images for World Athletics)

Цей текст мав вийти раніше, якщо бути чесним то вчора, але його написання було відкладене на суботу завдяки неймовірній хмельницькій гостинності батьків Марини Бех-Романчук, які вчора пригощали усіх домашніми ласощами і святкували до години, після якої навіть у Будапешті уже не ходять автобуси

Віталій Волочай, зі спекотного Будапешту спеціально для Sporthub.Media

Exit mobile version